В Україні вже офіційно близько мільйона ветеранів — уряд прогнозує, що ця цифра зросте ще у 4–5 разів. Після повернення з фронту військовим не завжди вдається самостійно впоратися з травматичним досвідом. Деколи вони не відчувають себе повноцінними членами суспільства та болісно переживають повернення до мирного життя. Часом це призводить до кримінальних правопорушень.
Чому суду слід зважати на передумови та психічний стан ветерана? Чи не зашкодить суворе тюремне покарання подальшій реабілітації військового?
Українські юристи вже вивчають можливість судити ветеранів із ПТСР в особливий спосіб, замінюючи ув’язнення на комплексну програму реабілітації — hromadske розбиралося, як саме.
Мета покарання — не в самому покаранні
Покарання злочинця має бути спрямоване насамперед на виправлення людини та запобігання нових злочинів — наголошує голова правління ГО «Юридична сотня» Леся Кляровська.
Якщо на психічну травму ветерана не звертати уваги, він відчуває нерозуміння з боку суспільства. Це породжує агресію, небажання виконувати суспільні норми та норми права. Це впливає на криміногенну ситуацію
Дослідження «Українського ветеранського фонду» показало, що вже сьогодні ветерани мають проблеми з фізичним та психічним здоров’ям, з працевлаштуванням, фінансові труднощі, проблеми зі стосунками, житлом, доступом до медичної допомоги тощо.
Усі проблеми комплексні та можуть спонукати ветерана вчиняти протиправні діяння й підпасти під кримінальну юстицію. Окрім фізичних травм, є також невидимі рани війни, які проявляються у психічному здоров’ї: ПТСР, депресії, суїцидальна поведінка, вживання алкоголю та наркотиків, тривожні розлади
— додає експертка з міжнародного права Ксенія Ткачук.
За її словами, без належного реагування ветерани з травмами війни більш схильні до деструктивних дій, ніж звичайні цивільні. Невидимі рани можуть призвести й до довгострокових проблем, як-от безпритульності, безробіття, напруженості у сімейних стосунках тощо.
Автор: